НАВІ́ШАТИ, ШАЮ, ЄШ,
Наві́шати, шаю, єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 471.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАВІ́ШЕНИЙ, А, Е. →← НАВІ́ЧНИК, КА,